До Печерського районного суду м. Києва   01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 42 А (044) 234-61-79

Позивач:   1111111 Паспорт:   ІПН: ___ Місце проживання: ________ тел. _______  
Відповідач: ТОВ «222222», Код ЄДРПОУ: ________, Місце знаходження: _________, нежиле приміщення 43  

Позовна заява немайнового характеру.

Судовий збір: 640,00 (шістсот сорок) грн. коп.

ПОЗОВНА ЗАЯВА

Про визнання припиненими трудових відносин

«01» грудня 2011 р. 11111111 було призначено на посаду Директора ТОВ «2222222», Код ЄДРПОУ: _____, місце знаходження: ___________.

Див. додаток №1: доказ про прийняття на роботу позивача на посаду Директора ТОВ «22222222» – копія трудової книжки позивача.

Відповідно до ст. 58 Закону України «Про господарські товариства» Вищим  органом  товариства  з  обмеженою  відповідальністю  є загальні  збори учасників. Відповідно до ст. 62 Закону України «Про господарські товариства» Дирекція  (директор)  підзвітна  загальним зборам учасників, організує  виконання  їх  рішень. Тобто, загальні збори учасників здійснюють управління товариством та реалізують право уповноваженого органу товариства усунути особу від виконання обов’язків члена виконавчого органу в будь який час і з будь яких підстав.

Єдиним учасником ТОВ «222222»є «3333333» КОМПАНІЯ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ. Адреса засновника: ______________.

Див. додаток №2: доказ правового статусу «3333333» КОМПАНІЯ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ, як учасника ТОВ «222222» – витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

На даний час, учасник ТОВ «2222222» не займається та не опікується своїм підприємством, ТОВ «2222222» найманих працівників не має (крім директора — Позивача), а також підприємством не виконуються поставлені економічні завдання. Як наслідок, Позивач втратив матеріальну (економічну) та будь яку іншу зацікавленість у перебуванні на посаді Директора в  ТОВ «22222222» та в трудових відносинах з ТОВ. Позивач бажає змінити місце роботи й  сферу діяльності. Крім того, належного зв’язку із засновником (учасником) ТОВ «222222222» не має, що є перешкодою у вільному (прямому) звільненні Позивача з посади директора за власним бажанням (відповідно до ст. 38 Кодексу законів про працю), та є причиною звернення до суду.

Дане право Позивача, як найманого працівника закріплене Кодексом законів про працю. Відповідно до ст. 38 Кодексу законів про працю — працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні.

Припинення повноважень Позивача, як директора ТОВ «2222222», відповідно до Статуту належить Загальним зборам учасників. Згідно з п. 6.3. Статуту — директор Товариства підзвітний Загальним зборам учасників та організує виконання їх рішень.

З огляду на відсутність доходів (заробітної плати) від перебування на посаді директора ТОВ «2222222» та незадовільного матеріального становища Позивача —   «10» травня 2017 р. Позивач написав Загальним зборам учасників ТОВ «2222222» заяву про звільнення та надіслав її за юридичною адресою Товариства.  Лист із заявою про звільнення станом на «26» травня 2017 р. Товариством «2222222» отримано не було. «23» червня 2017 р. лист із заявою про звільнення було повернуто за зворотною адресою.

Трудові спори розглядаються комісіями по трудових спорах, та/або районними, районними у місті, міськими чи міськрайонними судами. Такий порядок розгляду трудових спорів, що виникають між працівником і власником або уповноваженим ним органом, застосовується незалежно від форми трудового договору (ст. 221 Кодексу законів про працю).

КзПП встановлює загальні вимоги до порядку розірвання трудових відносин, не враховуючи специфіку становища керівника господарського товариства. По суті, директор об’єднує в собі і статус найманого працівника (який визначається на підставі норм трудового права) і статус виконавчого органу господарського товариства (який визначається на підставі норм корпоративного права). Ні норми трудового договору,  ні положення Статуту не повинні погіршувати становище директора порівняно з тим  обсягом гарантій, наданих йому трудовим законодавством. Тобто, директор завжди може скористатися ст. 38 КзПП й ініціювати розірвання трудового договору за власним бажанням.

За змістом положень ст. 38 КзПП, ст. 145 Цивільного кодексу України, ст. 58, 60, 62 Закону України «Про господарські товариства» праву директора на звільнення за власним бажанням кореспондує обов’язок учасників товариства розглянути заяву директора про звільнення, створити новий виконавчий орган та внести дані зміни в Єдиний державний реєстр.

Згідно ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється.

Розглядаючи справи, пов’язані із застосуванням даною норми, Конституційний суд України у рішеннях від 07.07.2004 р. № 14-рп/2004, від 16.10.2007 р. № 8-рп/2007, та від 29.01.2008 р. № 2-рп/2008 зазначав, що визначене ст. 43 Конституції України право на працю Конституційний суд України розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом.  Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися то вільно її обирати. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей кожному для його реалізації.

Уповноважений на звільнення директора орган ТОВ «Ф’ЮЖН СОЛЮШЕНС» проігнорував повідомлення Позивача про його звільнення і не розглянув по суті заяву Позивача про звільнення протягом передбачених законодавством строків, не виконав покладених на нього Статутом обов’язків  по створенню нового виконавчого органу. З огляду на викладене, своєю бездіяльністю, яка виразилася в не розгляді та не вжитті заходів для прийняття рішення про звільнення Позивача в межах статутної діяльності Товариства, ТОВ «22222222» були порушені трудові права Позивача, зокрема його право бути звільненим із займаної посади за власним бажанням, та право на вільне обрання місця роботи на власний розсуд.

Окрім цього, невнесення Відповідачем відповідних змін про звільнення з посади директора 111111111 до Єдиного державного реєстру свідчить про те, що Відповідач не визнає припинення трудових відносин з Позивачем та продовжує вважати його керівником Товариства.

Таким чином, на думку Позивача, його право на звільнення з роботи з ініціативи працівника, передбачене ч.1 ст. 38 КзПП,  також право щодо вільного вибору праці було порушеним.

Відповідно до ч. 2. Постанови Пленуму Верховного суду України №13 від 24. 10. 2008 р. — Законом України від 15 грудня 2006 р.  N 483-V «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення  підсудності справ з питань приватизації та з корпоративних  спорів»  до підвідомчості господарських судів віднесено справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником,  акціонером),  у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських

товариств,  що пов’язані зі створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

Відповідно до ч. 4. Постанови Пленуму Верховного суду України №13 від 24. 10. 2008 р. — При вирішенні  питання про те, чи є спір, що виник між господарським товариством та посадовими особами товариства, які входять до складу виконавчого органу товариства або наглядової ради товариства, трудовим чи корпоративним, судам необхідно керуватися  положеннями глави XV Кодексу законів про працю України.

Відповідно до  статті 3 КЗпП до трудових відносин належать відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами. Згідно з частиною четвертою статті 65 ГК у разі найму керівника підприємства з ним укладається договір (контракт),  у якому визначаються строк найму, права, обов’язки і відповідальність керівника, умови його матеріального забезпечення, звільнення його з посади, інші умови найму за погодженням сторін. За частиною шостою статті 65 ГК керівника підприємства може бути звільнено з посади достроково на підставах, передбачених договором (контрактом), відповідно до закону.

На підставі викладеного, відповідно до ст. 43 Конституції України, ст. 5-1, 22, 38 КзПП, ст. 58, 60, 62 Закону України «Про господарські товариства», ст. 145 Цивільного кодексу України, статуту ТОВ «Ф’ЮЖН СОЛЮШЕНС», керуючись ст. 3 Цивільного процесуального кодексу України, Позивач

ПРОСИТЬ:

  1. Трудові відносини 1111111 (ІПН: ________) з ТОВ «2222222»  (Код ЄДРПОУ: ________) визнати припиненими з «26» травня 2017 р. у зв’язку зі звільненням 11111111 з посади директора, за власним бажанням на підставі ст. 38 КзПП.

ДОДАТКИ:

  1. Копії трудової книжки Позивача (4 арк.).
  2. Витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (12 арк.).
  3. Копія Статуту ТОВ «2222222» (28 арк.).
  4. Копія Наказу про призначення Позивача на посаду директора (2 арк.).
  5. Копія заяви Позивача про звільнення (2 арк.).
  6. Копія Заяви про скликання позачергових зборів учасників (2 арк.)
  7. Копія Наказу про звільнення Позивача  з посади директора (2 арк.).
  8. Копія опису та квитанція поштового відправлення «Листа з заявою про звільнення»            (4 арк.).
  9. Квитанція про сплату судового збору (1 арк.).
  10. Копія довіреності представника (2 арк.).
  11. Копія позовної заяви для Відповідача (3 арк.).

«02» серпня 2017 р. ___________ Позивач 11111111