Солом’янський районний суд м. Києва м. Київ, вул. Полковника Шутова, 1 Тел. 456-20-41
   
Позивач 1111111 Паспорт: ____ Місце реєстрації: ______ реєстраційний номер облікової картки платника податків за ДРФО: ______
   
Представник Позивача Адвокат Позивача _____________________
   
Відповідач 2222222 Паспорт: _______ Місце реєстрації: _______ реєстраційний номер облікової картки платника податків за ДРФО: _______
   

Ціна позову:   515 543,00 (п’ятсот п’ятнадцять тисяч п’ятсот сорок три гривні) грн. 00 коп.

Судовий збір:

  • 704,00 (сімсот чотири гривні) грн. 00 коп. — 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (за подання до суду позовної заяви про розірвання шлюбу);
  • 5155,43 (п’ять тисяч сто п’ятдесят п’ять гривень сорок три копійки) грн. 43 коп.  — 1 % ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 3 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

ПОЗОВНА ЗАЯВА

про розірвання шлюбу і визнання ідеальних часток в майні подружжя (права в спільній сумісній власності на ½ частину квартири)

Викладення Обставин:

05 травня 1989 року Позивач 11111 уклала шлюб з Відповідачем 22222. Від шлюбу Позивача та Відповідача спільних дітей немає.

Під час шлюбу Позивач та Відповідач разом (за спільні кошти) придбали квартиру за адресою:  _____, що підтверджується Договором купівлі – продажу від 21.02.1995 р., який зареєстрований, на основі ст.15 Закону України «Про товарну біржу» від 10.12.1991 р., на КУБ (Київській Універсальній Біржі) та підписаний в присутності уповноваженої посадової особи — Президентом Київської Універсальної Біржі Дєточкою Н.Н. Реєстраційний номер №_____.

На протязі останніх шести років, починаючи з 2012 р., спільне життя з Відповідачем суттєво погіршилось. Стало сильно відчуватись, що у нас різні погляди на сімейне життя та обов’язки, різне ставлення до своїх обов’язків, відсутнє взаєморозуміння та повага один до одного. На підставі чого в сім’ї відбуваються постійні сварки, які поступово призвели до того, що ми стали зовсім чужими людьми. Ставлення Відповідача до сім’ї істотно ускладнилось регулярним зловживанням алкогольних напоїв. Під впливом алкоголю Відповідач не віддає собі звіту, не розуміє масштабу відповідальності та час від часу вчиняє дії, що є небезпечними для сім’ї. Наприклад, в стані алкогольного сп’яніння неодноразово впускав у квартиру незнайомих людей, підписував, запропоновані ними, документи невідомого змісту та походження. Такі дії несуть небезпеку для життя і здоров’я як Відповідача, так і Позивача, та ризик втрати спільного майна, або майна кожного з подружжя.

Крім того, з боку дітей Відповідача від першого шлюбу до Позивача надходять недоречні телефонні дзвінки з вимогами про погашення їхніх кредитних заборгованостей та з погрозами. А Відповідач не намагається та не має бажання якимось чином змінити дану ситуацію чи вплинути на неї. Після чергових дзвінків, Позивач навіть зверталась до органів Національної поліції для захисту своїх прав.

Позивач є людиною пенсійного віку. Має нестабільний стан здоров’я, підвищений артеріальний тиск. Такі обставини заставляють її нервувати, негативно впливають на стан здоров’я Позивача та погіршують його.  

За для збереження свого здоров’я й захисту своєї частини майна, зокрема ½ частини квартири, яка перебуває в спільній сумісній власності, що знаходиться за адресою: _______, Позивач намагалася в добровільному порядку домовитися з Відповідачем про визнання ідеальної частки в майні подружжя, яке перебуває в спільній сумісній власності, але Відповідач в добровільному порядку відмовляється від такого визнання.

Оскільки Відповідач відмовляється добровільно визнати належну Позивачеві частку спільного нерухомого майна, Позивач вимушена провести її визнання в судовому порядку.

Позивач вважає, що має право на визнання  своєї ідеальної частки в майні подружжя (частку в спільній сумісній власності, що належить Позивачу), а саме ½ частини квартири  за адресою: _______. Відповідно до Звіту про незалежну оцінку майна (ідентифікатор за базою ФДМУ _______), станом на 06.02.2018 р., виконаного фізичною особою-підприємцем ______, Сертифікат суб’єкта оціночної діяльності № 872/16 від 31.10.2016 року, дана квартира оцінена в 515 543, 00 (п’ятсот п’ятнадцять тисяч п’ятсот сорок три гривні) грн. 00 коп., де розмір частки, що належить Позивачу становить ½ частини квартири , що еквівалентно сумі в розмірі 257 771,50 (двісті п’ятдесят сім тисяч сімсот сімдесят одну гривню п’ятдесят копійок) грн. 50 коп.

Враховуючи наведені обставини, Позивач вважає, що подальше збереження шлюбу суперечить бажанню останньої, її правам та інтересам.

Позивач неодноразово намагалася примиритися, налагодити відносини з Відповідачем, домовитися з ним про невживання спритних напоїв Відповідачем, але позитивного результату це не дало.  Тому, підстав для примирення Позивач не вбачає та просить не надавати строку для примирення.

Після розірвання шлюбу Позивач бажає залишити своє прізвище Козирєва.

Нормативне обґрунтування:

Відповідно до ст. 23 ЦПК України, усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються місцевими загальними судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених частинами другою та третьою цієї статті.

Позови до фізичної особи пред’являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом (ст. 27 ЦПК України).

Сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника (ст. 58 ЦПК України).

Представником у суді може бути адвокат або законний представник (ст. 60 ЦПК України).

Відповідно до пункту 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 N 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» — при розгляді справ,  які виникають у зв’язку з укладенням, припиненням  шлюбу,  а також з інших сімейних відносин,  необхідно виходити з положень Конституції України, норм  Сімейного кодексу, Цивільного процесуального кодексу України (далі — ЦПК), Закону України від 23  червня  2005  р.  N  2709-IV «Про міжнародне приватне право» та інших нормативно-правових актів, що регулюють сімейні відносини.

Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 N 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя»  визначено, що вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з’ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу  можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, як згідно із законом не можуть їм належати ( виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім’я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором або законом.

Враховуючи положення ст. ст. 60, 63, 69 СК України та ст. ст. 328, 368 ЦК України,  набуття майна за час шлюбу створює презумпцію виникнення права спільної сумісної власності.

Таким чином, квартира за адресою: 03110, Київ, пр-т Червонозоряний, буд. 55, кв. 48,  є спільною сумісною власністю подружжя  і, враховуючи конкретні обставини даної справи, частки подружжя у спільному майні є рівними.

Як відомо, відповідно до ст. 60 Сімейного кодексу майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Крім того, ст. 63 Сімейного кодексу встановлює, що дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Нормами ст. 70 СК України та 372 ЦК України передбачено, що у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, частки співвласників є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або законом.        

В пункті 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 N 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» вказано, що оскільки розгляд справи  провадиться в межах заявлених вимог і на підставі поданих доказів, суди згідно зі ст.  119 ЦПК повинні вимагати від осіб,  що подали  заяву,  повного викладення   обставин, якими обґрунтовуються дані вимоги, й посилання на засоби їх доказування.  Наприклад, у заяві про розірвання шлюбу має бути зазначено дату й місце реєстрації шлюбу, мотиви його розірвання, чи є від шлюбу неповнолітні діти, при кому з батьків вони перебувають, пропозиції  щодо участі подружжя в утриманні та вихованні дітей після розірвання   шлюбу, чи заявляються інші вимоги, які  може  бути  вирішено  одночасно з позовом про розірвання шлюбу. До заяви додаються: свідоцтво про реєстрацію шлюбу, копії свідоцтв про народження дітей, довідки щодо розміру заробітку та інших доходів, а також усі необхідні документи відповідно до заявлених вимог.

Пункт 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 N 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» встановлює, що проголошена Конституцією України охорона сім’ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку за умови, якщо встановлено, що подальше  спільне  життя  подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них.

Згідно ст. 41 Конституції України, право власності є непорушним.

Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до ч. 2 ст.104 Сімейного кодексу України однією з підстав припинення шлюбу є його розірвання.

Частиною 3 ст. 105 Сімейного кодексу України встановлено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього кодексу.

Згідно  ч. 1. ст. 110 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред’явлений одним з подружжя.

Відповідно до ст. 112 СК України, суд з’ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.

Пункт 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 N 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» говорить, що хоча розірвання шлюбу, здійснене на підставі рішення суду, потребує подальшої реєстрації у  державному  органі  РАЦС,  моментом  припинення  шлюбу  є  день набрання чинності рішенням суду про його розірвання (ч.  2 ст. 114 СК). Відповідно до ч.  1 ст.  115 СК розірвання шлюбу, здійснене за рішенням суду, має бути зареєстроване в державному органі РАЦС за заявою  колишньої  дружини  або  чоловіка.

Що стосується права подружжя на поділ майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, то ст. 69 Сімейного кодексу встановлено, що дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.  

Пунктом 12 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» № 10 від 17.10.2014  встановлено,  що у випадках об’єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з частиною третьою статті 6 Закону № 3674-VI підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для позовних заяв зі спорів немайнового характеру. При цьому судовий збір може бути сплачений окремо за кожною вимогою або загальною сумою за всіма позовними вимогами.

Розрахунок суми судових витрат:

Згідно зі ст. 133 ЦПК України Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов’язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов’язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов’язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;  пов’язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

У зв’язку з поданням позовної заяви до суду та з розглядом даної справи Позивач всі судові витрати взяла на себе та не бажає їх стягнення з Відповідача.

Також, Позивач не бажає виділяти свою частку в майні подружжя в натурі, а бажає тільки визнати свою частку в спільному майні подружжя (частку в спільній сумісній власності, що належить Позивачу), а саме ½ частини квартири  за адресою: 03110, м. Київ, пр-т Червонозоряний, буд. 55, кв. 48.

Підтвердження Позивача про те, що нею не подано іншого позову (позовів) до цього ж Відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав:

Позивач підтверджує, що нею не подано іншого позову (позовів) до цього ж Відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.

На підставі вищевикладеного та керуючись ч. 2 ст. 104, ст. 105, 110, 112 СК України,  ст. 120, 133, 175-177, 184, 187 ЦПК України,

ПРОШУ:

1. Розірвати шлюб між 111111 (Позивачем) та 222222 (Відповідачем).

2. Визнати спільною сумісною власністю 11111 (Позивача) та 222222 (Відповідача) квартиру за адресою: _______, що відповідно до Звіту про незалежну оцінку майна, оцінена в 515 543, 00 (п’ятсот п’ятнадцять тисяч п’ятсот сорок три гривні) грн. 00 коп.

 3. Визнати за 111111 (Позивачем) ідеальну частку в майні подружжя (права в спільній сумісній власності на ½ частину квартири за адресою: _________).

 Додатки:

  1. Копія Договору про надання правової допомоги – 1арк.
  2. Копія свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю – 1 арк.
  3. Копія позовної заяви Відповідачу 6 арк.
  4. Копія договору купівлі-продажу – 1 арк.
  5. Копія технічного паспорту – 2 арк.
  6. Копія свідоцтва про шлюб -1 арк.
  7. Звіт про незалежну оцінку майна (ідентифікатор за базою ФДМУ _________), станом на 06.02.2018 р.,  виконаного фізичною особою-підприємцем., Сертифікат суб’єкта оціночної діяльності № 72/16 від 31.10.2016 року – 26 арк.
  8. Копія паспорту й ІПН Позивача – 2 арк.
  9. Копія паспорту й ІПН Відповідача – 2 арк.
  10. Квитанції про сплату судового збору – 2 арк.

Позивач 11111111 _________________ «09» лютого 2018 р.