Подільський районний суд м. Києва м. Київ, вул. Хорива, 21 Тел. 425-43-13
   
Позивач 1111111 Паспорт: серії _________, виданий _________________ Місце реєстрації: _________________ реєстраційний номер облікової картки платника податків за ДРФО: __________________
   
Представник Позивача
   
Відповідач 2222222 Паспорт: серії ________________, виданий ________________________ Місце реєстрації: ______________________________ реєстраційний номер облікової картки платника податків за ДРФО: __________________

Позов немайнового характеру

Судовий збір: 768,40 (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок) грн. коп. — 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (за подання до суду позовної заяви про розірвання шлюбу);

ПОЗОВНА ЗАЯВА
           про розірвання шлюбу

Виклад обставин

08 жовтня 1993 року між Позивачем, 111111, та Відповідачем, 222222, був укладений шлюб, який зареєстрований відділом запису актів цивільного стану Шевченківської районної державної адміністрації м. Києва, про що в Книзі реєстрації актів про реєстрацію шлюбів зроблений відповідний запис № ____ від ________ р. Після реєстрації шлюбу дошлюбне прізвище Позивача «_____» було змінено на прізвище чоловіка «_____» (свідоцтво серії ______ додається).

Позивач та Відповідач мають спільну повнолітню дитину 3333333. Неповнолітніх дітей немає.

Перебуваючи у шлюбних відносинах Позивач — 11111 та Відповідач — 22222, а також їхня донька 3333333 проживають та зареєстровані в квартирі за адресою: ________________________.

Протягом останніх декількох років спільне життя з Відповідачем суттєво погіршилось. Позивач та Відповідач мають діаметрально протилежні погляди на шлюб та сім’ю. В тому числі стали сильно відчуватись погляди на життя,  збільшилась кількість непорозумінь, зникла повага один до одного. Вагомою підставою стало те, що Відповідач почав зловживати алкогольними напоями. Позивач та Відповідач не можуть знайти взаємопорозуміння між собою в зв’язку з цим у них виникають конфлікти.

Як результат, в сім’ї відбуваються постійні сварки, які призвели до того, що Позивач та Відповідач значно відчужились одне від одного. Позивач неодноразово намагалася примиритися, налагодити відносини з Відповідачем, домовитися  про невживання спритних напоїв Відповідачем, але позитивного результату це не дало.  Шлюбні відносини між ними фактично припинені.

Відповідач не працює та не забезпечує сім’ю фінансово. За весь час проживання  квартирі, Відповідач не здійснив жодних грошових вкладень в її ремонт. Всі витрати на комунальні послуги/прибудинкову територію несе Позивач.

Виходячи з вищевказаних оставин, Позивач не вбачає підстав для примирення та просить не надавати строку для примирення.

Позивач вважає, що подальше сімейне життя з Відповідачем неможливе, з чим Відповідач не погоджується та не бажає вчиняти жодних дій щодо розірвання шлюбу зі свого боку. Саме тому Позивач змушена звертатися до суду з вимогою про розірвання шлюбу.  Примирення та збереження шлюбу між сторонами неможливе з підстав викладених вище. Крім того, подальше перебування у шлюбі суперечить інтересам Позивача та порушує.

Нормативне обґрунтування :
            Як зазначено в ч.1 ст. 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка.           

У відповідності до вимог ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім’ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Відповідно до ч.3 ст.105 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.

Відповідно до ст.ст. 110-112 Сімейного кодексуУкраїни позов про розірвання шлюбу може бути предявлений одним із подружжя . Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам дитини, що має істотне значення.

Відповідно до ст.109 Сімейного кодексу України шлюб розривається судом, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їх права, а також права їх дітей.

Оскільки Позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.

В пункті 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 N 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» вказано, що оскільки розгляд справи  провадиться в межах заявлених вимог і на підставі поданих доказів, суди згідно зі ст.  119 ЦПК повинні вимагати від осіб, що подали  заяву,  повного викладення   обставин, якими обґрунтовуються дані вимоги, й посилання на засоби їх доказування.  Наприклад, у заяві про розірвання шлюбу має бути зазначено дату й місце реєстрації шлюбу, мотиви його розірвання, чи є від шлюбу неповнолітні діти, при кому з батьків вони перебувають, пропозиції  щодо участі подружжя в утриманні та вихованні дітей після розірвання   шлюбу, чи заявляються інші вимоги, які  може  бути  вирішено  одночасно з позовом про розірвання шлюбу.

До заяви додаються: свідоцтво про реєстрацію шлюбу, копії свідоцтв про народження дітей, довідки щодо розміру заробітку та інших доходів, а також усі необхідні документи відповідно до заявлених вимог.

Пункт 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 N 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» встановлює, що проголошена Конституцією України охорона сім’ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку за умови, якщо встановлено, що подальше  спільне  життя  подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них.

Пункт 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 N 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» говорить, що хоча розірвання шлюбу, здійснене на підставі рішення суду, потребує подальшої реєстрації у  державному  органі  РАЦС,  моментом  припинення  шлюбу  є  день набрання чинності рішенням суду про його розірвання (ч.  2 ст. 114 СК). Відповідно до ч.  1 ст.  115 СК розірвання шлюбу, здійснене за рішенням суду, має бути зареєстроване в державному органі РАЦС за заявою  колишньої  дружини  або  чоловіка.

Відповідно до ст. 109 Цивільного процесуального кодексу України, позови до фізичної особи пред’являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування.

Відповідно до ч. 2 ст.104 Сімейного кодексу України однією з підстав припинення шлюбу є його розірвання.

Розрахунок суми судових витрат:

Згідно зі ст. 133 ЦПК України Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов’язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов’язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов’язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;  пов’язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

У зв’язку з поданням позовної заяви до суду та з розглядом даної справи Позивач всі судові витрати взяла на себе та не бажає їх стягнення з Відповідача.

Підтвердження Позивача про те, що нею не подано іншого позову (позовів) до цього ж Відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав:

Позивач підтверджує, що нею не подано іншого позову (позовів) до цього ж Відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Майно, що знаходиться в спільній частковій власності: квартира за адресою __________________. Позивачу 11111111 на піставі спільної часткової власності належить 3/5 частки квартири. Відповідачу на підставі спільної часткової власності належить 1/5 частки даної квартири. Майнові спрори, стосовно спільного майна, між Позивачем та Відповідачем відсутні.

 Враховуючи вищевикладене,  керуючись ч.1 ст.51 Конституції України, ч.3 ст.105, ч.1 ст.110 Сімейного кодексу України, п. 10 Постанови Пленуму ВСУ від 21.12.2007  N 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» та ст.4,15,19,27,60,184,187,210,258-260,263-265,268,  Цивільного процесуального кодексу України

ПРОШУ СУД:

1.    Розірвати шлюб між 1111111 (Позивачем) та 22222222 (Відповідачем), зареєстрований ______ року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Київського міського управління юстиції.
2.    Після розірвання шлюбу залишити Позивачу шлюбне прізвище – Довженко.

 Додатки:

  1. Копія Договору про надання правової допомоги – 2арк.
  2. Копія свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю – 1 арк.
  3. Копія позовної заяви Відповідачу 4 арк.
  4. Копія свідоцтва про шлюб -1 арк.
  5. Копія паспорту й ІПН Позивача – 4 арк.
  6. Копія паспорту й ІПН Відповідача – 7 арк.
  7. Копію свідоцтва про народження дитини – 1 арк.
  8. Квитанції про сплату судового збору – 1 арк.

Позивач 1111111111    _________________ «31» січня 2019 р.