Банкрутство

Питання банкрутства в Україні регулюється законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, а також Господарським Кодексом. У цій статті Ви ознайомитеся із процедурою банкрутства підприємств в Україні. Банкрутство – це визнана господарським судом нездатність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедур санації та мирової угоди, а також погасити встановлені грошові вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури. У законодавстві України зазначені такі заходи щодо запобігання банкрутству: Власники майна підприємства, засновники суб’єкта підприємництва, який виявився неплатоспроможним боржником, кредитори та інші особи в рамках заходів щодо запобігання банкрутству зазначеного суб’єкта можуть надати йому фінансову допомогу у розмірі, достатньому для погашення його зобов’язань перед кредиторами, включаючи зобов’язання щодо сплати податків та відновлення платоспроможності цього суб’єкта (досудова санація).

Процедура визнання боржника банкрутом включає такі етапи:

1. Проведення заходів щодо запобігання банкрутству
2. Санація боржника до порушення справи про банкрутство< /li>
3. Порушення справи про банкрутство боржника
4. Проведення розпорядження майном боржника
5. Санація боржника
6. Світова угода (може бути підписана на будь-якому етапі)

li>

7. Визнання банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури

Санація боржника до порушення справи про банкрутство – система заходів щодо відновлення платоспроможності боржника, які може здійснювати засновник боржника, власник майна боржника, кредитор боржника, інші особи з метою запобігання банкрутству боржника шляхом прийняття організаційно-господарських, управлінських, інвестиційних, технічних, фінансово-економічних, правових заходів відповідно до законодавства до відкриття провадження у справі про банкрутство. Ініціювати процедуру санації має право боржник чи кредитор.

Процедуру санації боржника може бути введено за наявності:

• відповідної письмової згоди власника майна боржника; /li>
• відповідної письмової згоди кредиторів, загальна сума вимог яких перевищує п’ятдесят відсотків кредиторської заборгованості боржника згідно з даними його бухгалтерського обліку;
• плану санації, який має бути письмово узгоджений усіма забезпеченими кредиторами та схвалений загальними зборами кредиторів боржника.

Провадження у справі про банкрутство

Існує кілька порядків провадження у справі про банкрутство. Загальний порядок передбачає застосування процедури розпорядження майном з наступним переходом до процедур санації, ліквідації чи мирової угоди. Спеціальний порядок передбачає залучення до участі у справі додаткових учасників, продовження термінів санації, збігу процедур розпорядження майном та санації. Спрощений порядок застосовується при ліквідації банкрута без застосування процедур розпорядження майном та санації. Також у законодавстві визначені судові процедури, що застосовуються до неплатоспроможного боржника. До таких процедур відносять:

• розпорядження майном боржника;
• мирова угода;
• санація (відновлення платоспроможності) боржника;
• ліквідація банкрута.

Розпорядження майном боржника

Під розпорядженням майном розуміється система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням та розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника, проведення аналізу його фінансового стану, а також визначення наступної оптимальної процедури (санації, мирової угоди чи ліквідації) для задоволення повному обсязі чи частково вимог кредиторів. Процедура розпорядження майном боржника вводиться строком на 115 календарних днів і може бути продовжена господарським судом за мотивованим клопотанням розпорядника майна, комітету кредиторів або боржника не більше ніж на 2 місяці. /h4> Під санацією розуміється система заходів, що здійснюються під час провадження у справі про банкрутство з метою запобігання визнанню боржника банкрутом та його ліквідації, спрямована на оздоровлення фінансово-господарського стану боржника, а також задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом реструктуризації підприємства, боргів та активів або зміни організаційно-правової та виробничої структури боржника. Господарський суд за клопотанням комітету кредиторів виносить ухвалу про запровадження процедури санації строком на 6 місяців. За мотивованим клопотанням керівника санації чи комітету кредиторів цей термін може бути продовжено господарським судом, але не більше ніж на 12 місяців.

З моменту ухвалення рішення про введення процедури санації:

Офіційне оприлюднення повідомлення щодо запровадження процедури санації здійснюється на офіційному сайті Вищого господарського суду України у мережі Інтернет. Таке повідомлення містить характеристики та тип виробництва боржника, суми кредиторської заборгованості, термін подання заявок інвесторами, який не може перевищувати 2-х місяців тощо. Протягом 3-х місяців з дня винесення рішення про санацію боржника керуючий санацією у випадках, передбачених цим Законом, зобов’язаний подати до суду розроблений та схвалений комітетом кредиторів план санації боржника. План санації повинен містити заходи щодо відновлення платоспроможності боржника, повинен передбачати термін відновлення платоспроможності боржника та обов’язково повинен передбачати забезпечення погашення заборгованості із виплати заробітної плати. Також слід зазначити, що план санації може містити умови про: виконання зобов’язань боржника третіми особами; задоволення вимог кредиторів іншим способом, що не суперечить законодавству; відшкодування коштів , витрачених на проведення зборів акціонерів та засідань органів управління боржника відповідно до законодавства.

Господарський суд затверджує схвалений та погоджений план санації боржника та виносить ухвалу про затвердження плану санації. Якщо протягом 6 місяців з дня винесення рішення про санацію до господарського суду не буде подано план санації боржника, господарський суд має право ухвалити рішення про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури відповідно до законодавства. За 15 днів до закінчення терміну проведення процедури санації, визначеного планом санації, а також за наявності підстав для дострокового припинення процедури санації керуючий санацією зобов’язаний надати комітету кредиторів письмовий звіт та повідомити членів комітету кредиторів про час та місце проведення засідання комітету кредиторів. За результатами розгляду звіту керуючого санацією комітет кредиторів приймає рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про:

• припинення процедури санації у зв’язку з виконанням плану санації та відновленням платоспроможності боржника;
• припинення процедури санації, визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури;
• припинення або продовження процедури санації та укладання мирової угоди.

< /ul>

Ліквідаційна процедура

У випадках, передбачених законодавством, суд у судовому засіданні за участю сторін приймає постанову про визнання боржника банкрутом та відкриває ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців. З дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури припиняються повноваження органів управління банкрута з управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо це не було зроблено раніше, керівник банкрута звільняється з роботи у зв’язку з банкрутством підприємства, а також припиняються повноваженнями (Власників) майна банкрута. З метою виявлення кредиторів з вимогами щодо зобов’язань боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, здійснюється офіційне оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури на офіційному сайті Вищого господарського суду України у мережі Інтернет. Власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника у час до закінчення конкурсу вправі одночасно задовольнити всі вимоги конкурсних кредиторів відповідно до реєстром вимог кредиторів чи надати боржнику кошти, достатні задоволення всіх вимог кредиторів. У ухвалі про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури господарський суд призначає ліквідатора банкрута. За клопотанням ліквідатора, погодженим із комітетом кредиторів, господарський суд призначає членів ліквідаційної комісії. До складу ліквідаційної комісії банкрута включаються представники кредиторів, уповноважена особа засновників боржника, фінансових органів та профспілок, а у разі потреби – також представники спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах нагляду за страховою діяльністю, Антимонопольного комітету України, органу, уповноваженого керувати державним майном. та представник органів місцевого самоврядування. Майно, яке підлягає реалізації у ліквідаційній процедурі, оцінюється ліквідатором. Під час продажу майна банкрута на аукціоні вартість майна, що визначається ліквідатором, є початковою вартістю. Після інвентаризації та оцінки майна ліквідатор здійснює продаж майна банкрута такими способами:

• проведення аукціону;
• продажем безпосередньо юридичній чи фізичній особі.

Ліквідатор забезпечує належне оформлення, упорядкування та зберігання всіх, у тому числі фінансово-господарських, документів банкрута протягом ліквідаційної процедури. До винесення господарським судом ухвали про ліквідацію юридичної особи – банкрута ліквідатор зобов’язаний забезпечити збереження архівних документів банкрута, та за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері архівної справи та діловодства або уповноваженою ним архівною установою визначити місце подальшого їх зберігання. За підсумками ліквідаційної процедури Суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи.

Світова угода

Під мировою угодою у справі про банкрутство розуміється домовленість між боржником та кредиторами щодо відстрочення чи розстрочення, а також прощення (списання) кредиторами боргів боржника, що оформляється шляхом укладання угоди між сторонами. Мирова угода може бути укладена на будь-якій стадії провадження у справі про банкрутство. У процедурі розпорядження майном боржника мирову угоду може бути укладено лише після виявлення всіх кредиторів та затвердження господарським судом реєстру вимог кредиторів. Мирова угода може бути укладена лише щодо вимог, забезпечених заставою, вимог другої та наступних черг задоволення вимог кредиторів. Якщо умови мирової угоди передбачають розстрочку, відстрочення або прощення (списання) боргів, а також їх частини, орган стягнення зобов’язаний погодитися із задоволенням частини вимог щодо податків, зборів (обов’язкових платежів) на умовах такої мирової угоди з метою відновлення платоспроможності підприємства. При цьому податковий борг, що виник у строк, що передував 3 повним календарним рокам до дня подання заяви про порушення справи про банкрутство до господарського суду, визнається безнадійним та списується, а податкові зобов’язання або податковий борг, що виникли у строк протягом 3 останніх перед днем подання заяви про порушення справи про банкрутство до господарського суду календарних років, розстрочується (відкладається) або списується на умовах мирової угоди. Вказану мирову угоду підписує керівник відповідного органу доходів та зборів за місцезнаходженням боржника. Не підлягає пробаченню (списанню), відстрочення або розстрочення за умовами мирової угоди заборгованість із заробітної плати перед працюючими та звільненими працівниками банкрута, грошові компенсації за невикористані дні щорічної відпустки та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, інші кошти, належні працівникам у зв’язку з оплачуваною відсутністю на роботі, а також вихідного , належної працівникам у зв’язку з припиненням трудових відносин Також не підлягає пробаченню (списанню) за умовами мирової угоди заборгованість від сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, невикористаних та вчасно не повернутих коштів Фонду соціального страхування України. Така угода укладається у письмовій формі та підлягає затвердженню господарським судом, про що вказується в ухвалі господарського суду про припинення провадження у справі про банкрутство. Вона набирає чинності з дня її затвердження господарським судом і є обов’язковою для боржника (банкрута), кредиторів, вимоги яких забезпечені заставою, кредиторів другої та наступних черг.

Світова угода повинна містити положення про:

• розміри, порядок та строки виконання зобов’язань боржника;
• відстрочення розстрочення або прощення (списання) боргів або їх частини. li>
• виконання зобов’язань боржника третіми особами;
• задоволення вимог кредиторів іншими способами, що не суперечать закону.

Мирова угода протягом 7 днів з дня ухвалення комітетом кредиторів рішення про її укладання схвалюється забезпеченими кредиторами. Для схвалення мирової угоди потрібна згода всіх забезпечених кредиторів. Сторона мирової угоди протягом 5 днів з дня укладання мирової угоди має подати до господарського суду заяву про її затвердження. ЗАВЖДИ ВАМ РАДИ!

Юридична компанія «ВІКТОРІЯ ЮРБІЗНЕС ГРУП» Київ, вул. Круглоуніверситетська 7; тел. (044) 361-34-63, (067) 549-57-10 e—mail веб-сайт: https://www. viktoria-group.com.ua