З 12 березня в Україні було введено карантин для уникнення поширення вірусу COVID-19. Дитячі садки, школи, ВНЗ закриті до 3 квітня. До цієї ж дати скасовано масові заходи, анульовано авіарейси до деяких країн. Захворювання оголошено пандемією.

Карантин став проблемним питанням, як для працюючих батьків, яким нема на кого залишити дітей; для роботодавців, які можуть зупинити робочий процес; і для підприємців, котрим ніхто не скорочував статтю регулярних витрат. Про підприємців – докладніше у наступному матеріалі.

Спочатку поговоримо про найманих співробітників.

strong>  Відповідно до ЗУ «Про захист населення від інфекційних захворювань», карантин – це адміністративні та медико-санітарні заходи, які застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб. Карантин встановлює та скасовує Кабінет Міністрів України.

Дистанційна робота. Законом від 17.03.2020 р. №530-IX передбачена можливість дистанційної роботи.< /p>

На період карантину віддалена/дистанційна робота стала ідеальним варіантом залишатися на «плаву» і виконувати свої трудові обов’язки без припинення робітника процесу. Крім того, «віддалення» відіграє велику роль у попередженні захворюваності населення та поширення коронавірусу.

Пункт 9 Положення про умови праці надомників передбачає , що вдома можуть працювати особи, які мають необхідні житлово-побутові умови Укладати окремий трудовий договір у разі тимчасової роботи вдома немає необхідності: трудові відносини не припиняються, просто відбувається зміна умов праці.

Зарплата у разі виплачується у вигляді, передбаченому умовами укладеного трудового договору. При такому варіанті найманий працівник може перебувати вдома з дитиною і одночасно виконувати свої трудові обов’язки. Зміна місця проведення роботи оформляється наказом (розпорядженням) роботодавця на підставі заяви працівника про зміну умов праці на певний час.

Також законодавством передбачено щорічну відпустку (основну або додаткову), яка не була використана; відпустка без збереження заробітної плати (особам, зазначеним у ст. 25 ЗУ «Про відпустки» надається обов’язково); неоплачувана відпустка за згодою сторін (ст. 26 ЗУ «Про відпустки» передбачає наявність згоди працівника та роботодавця для оформлення такого виду відпустки; + якщо 15 днів такої відпустки ще не було використано протягом календарного року).

  • не утримувати ПДФО та ВЗ із суми зарплати та виплачувати її без сплати цих платежів до бюджету;
  • не подавати форму № 1ДФ або подавати її з помилками (неповною інформацією).

Але після 31 травня такий пільговий період закінчується. Отже, всі порушення треба виправити до 31 травня (включно).

< p>Неоплачувана відпустка за згодою сторін. Ст. 26 Закону України «Про відпустки» передбачає неоплачувану відпустку за згодою сторін. Так звана відпустка «за власний рахунок». За сімейними обставинами або з інших причин працівникові може надаватися відпустка без збереження зарплати строком, встановленим роботодавцем та працівником, але не більше ніж 15 днів на рік. У разі встановлення Кабінетом Міністрів України карантину відповідно до Закону України “Про захист населення від інфекційних хвороб” термін перебування у відпустці без збереження заробітної плати на період карантину не включається в загальний строк, встановлений частиною першою цієї статті.

< !-- /wp:paragraph -->

Підсумувати. На період карантину наймані працівники можуть використовувати щорічну відпустку , відпустка без збереження заробітної плати, неоплачувана відпустка за згодою сторін, або продовжувати працювати дистанційно. У разі щорічної відпустки та дистанційної роботи заробітна плата нараховуватиметься та виплачуватиметься. Якщо працівник пішов у відпустку без збереження з/п – відповідно ні.

Щодо роботодавців.  ;Якщо робочий процес не припинено і потреба в найманих працівниках є – вони можуть працювати віддалено (наприклад, з дому). Також, з метою економії, роботодавець може тимчасово встановити режим неповного робочого дня та оплачувати заробітну плату пропорційно до виконання своїх трудових обов’язків.

< У випадку, якщо зарплата не нараховується, податок на додану вартість, військовий збір та єдиний соціальний внесок – сплачувати не потрібно. Якщо зарплату роботодавець платить – від ПДФО, ЗС та ЄСВ звільнення немає.

За порушення податкового законодавства, вчинені в період з 1 березня по 31 травня 2020 року, штрафів не буде.

Також у період з 1 березня по 31 травня 2020 платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

Що це значить? Зокрема, протягом цих трьох місяців можна без штрафу та пені:

  • не утримувати ПДФО та ВЗ із суми зарплати та виплачувати її без сплати цих платежів до бюджету;
  • не подавати форму № 1ДФ або подавати її з помилками (неповною інформацією).

Але після 31 травня такий пільговий період закінчується. Отже, всі порушення треба виправити до 31 травня (включно).

Щорічна відпустка.  Стаття 6 Закону України «Про відпустки» передбачає – щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менше 24 календарних днів за відпрацьований робочий рік, який відраховується з дня укладання трудового договору. Відповідно до ст. 76 КЗпП (і ст.ст. 7, 8 Закону України «Про відпустки»), додаткова відпустка надається працівникам за роботу зі шкідливими та важкими умовами праці, за особливий характер праці та в інших випадках, передбачених законодавством.

Стаття 2 Закону України «Про відпустки» визначає, що право на відпустки мають громадяни України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, усиновила дитину;

  • особа, яка взяла під опіку дитину;
  • один із прийомних батьків;
  • один із батьків-вихователів.

    Щоб оформити таку відпустку на період карантину, її (карантин) потрібно підтвердити документально. Це можуть бути довідки з навчальних закладів або копії наказів про зупинення навчального процесу. Крім того, до заяви про надання такої відпустки треба додати копію свідоцтва про народження дитини та документ, що засвідчує відповідний статус працівника.

    < p>Неоплачувана відпустка за згодою сторін. Ст. 26 Закону України «Про відпустки» передбачає неоплачувану відпустку за згодою сторін. Так звана відпустка «за власний рахунок». За сімейними обставинами або з інших причин працівникові може надаватися відпустка без збереження зарплати строком, встановленим роботодавцем та працівником, але не більше ніж 15 днів на рік. У разі встановлення Кабінетом Міністрів України карантину відповідно до Закону України “Про захист населення від інфекційних хвороб” термін перебування у відпустці без збереження заробітної плати на період карантину не включається в загальний строк, встановлений частиною першою цієї статті.

    < !-- /wp:paragraph -->

    Підсумувати. На період карантину наймані працівники можуть використовувати щорічну відпустку , відпустка без збереження заробітної плати, неоплачувана відпустка за згодою сторін, або продовжувати працювати дистанційно. У разі щорічної відпустки та дистанційної роботи заробітна плата нараховуватиметься та виплачуватиметься. Якщо працівник пішов у відпустку без збереження з/п – відповідно ні.

    Щодо роботодавців.  ;Якщо робочий процес не припинено і потреба в найманих працівниках є – вони можуть працювати віддалено (наприклад, з дому). Також, з метою економії, роботодавець може тимчасово встановити режим неповного робочого дня та оплачувати заробітну плату пропорційно до виконання своїх трудових обов’язків.

    < У випадку, якщо зарплата не нараховується, податок на додану вартість, військовий збір та єдиний соціальний внесок – сплачувати не потрібно. Якщо зарплату роботодавець платить – від ПДФО, ЗС та ЄСВ звільнення немає.

    За порушення податкового законодавства, вчинені в період з 1 березня по 31 травня 2020 року, штрафів не буде.

    Також у період з 1 березня по 31 травня 2020 платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

    Що це значить? Зокрема, протягом цих трьох місяців можна без штрафу та пені:

    • не утримувати ПДФО та ВЗ із суми зарплати та виплачувати її без сплати цих платежів до бюджету;
    • не подавати форму № 1ДФ або подавати її з помилками (неповною інформацією).

    Але після 31 травня такий пільговий період закінчується. Отже, всі порушення треба виправити до 31 травня (включно).